Європейський Союз

Європейський Союз – це унікальне об’єднання країн Європи, які через створення спільного ринку, економічного та валютного союзу, а також шляхом реалізації спільної політики й діяльності мають на меті забезпечити безперервне економічне зростання, соціальний розвиток і згуртованість країн-учасниць. Держави Європейського Союзу (ЄС) створили спільні інституції, яким делегували частину своїх національних повноважень так, що рішення в певних сферах загальних інтересів можуть ухвалюватись демократичним шляхом на загальноєвропейському рівні. Таке усуспільнення суверенітетів називають також “європейською інтеграцією”.
    Поняття “Європейський Союз” запроваджено 1993 року в Маастрихтському договорі (або Договорі про Європейський Союз), як поєднання наднаціональної (Європейська Спільнота) і міжурядових (співпраця в галузі правосуддя та внутрішніх справ і спільна зовнішня та безпекова політика) засад, так званих “стовпів”. 

До європейського Союзу входять 27 країн, що вирішили поступово об'єднати свої провідні технології, ресурси та разом творити своє майбутнє. Протягом періоду розширення, що триває вже понад 50 років, вони сформували зону стабільності, демократії та сталого розвитку, зберігаючи культурне розмаїття, толерантне відношення та індивідуальні свободи.

Діяльність ЄС заснована на чотирьох договорах. Перші три договори – Договір про створення Європейського  об'єднання вугілля та сталі, Договір про створення Європейського Економічного Співробітництва, відомий як Римський договір, підписаний 25 березня 1957 року, та Договір про створення Європейського співробітництва атомної енергії – створили Європейські Співтовариства, тобто систему прийняття загальних рішень у вугільній та сталеливарній промисловості, ядерній енергетиці та інших основних галузях економіки країн ЄС. Поступово, Європейське Економічне Співтовариство взяло на себе відповідальність за широке коло питань, в тому числі за соціальну, регіональну політику і питання охорони навколишнього середовища. Оскільки це об’єднання перестало бути виключно економічним співтовариством, згідно з четвертим договором – Договором про Європейський Союз, підписаним 7 лютого 1992 року в Маастрихті – його було перейменовано на Європейське Співтовариство. Саме цей договір і створив нову структуру, яка має як політичний, так і економічний характер і відома як Європейський Союз.

ЄС є унікальним міжнародним утворенням, оскільки поєднує в собі ознаки міжнародної організації та держави, хоча формально не є ані тим, ані іншим. ЄС – це об’єднання демократичних європейських країн, що спільно працюють задля миру та процвітання. Країни ЄС утворили спільні інституції, яким делегували частину своїх повноважень у прийнятті рішень. Трьома основними інституціями ЄС є Європейський Парламент, що представляє інтереси громадян ЄС і безпосередньо ними обирається; Рада Європейського Союзу, що представляє окремі країни ЄС; та Європейська Комісія, що виражає інтереси ЄС в цілому. Цей інституційний трикутник виробляє політику та закони, які діють на території ЄС.

Європейський Союз демонструє, яким чином країни можуть успішно об’єднати свої економічні та політичні  ресурси в спільних інтересах. Сприяючи становленню безпеки і стабільності в широкому світовому аспекті, ЄС допомагає створювати безпечніші і більш сприятливі умови життя в межах своїх власних кордонів. В той же час, Європейський Союз завжди готовий поділитися своїми здобутками та цінностями з країнами та людьми, що знаходяться поза його межами.

Історично, першочергове завдання ЄС, створеного невдовзі після закінчення другої світової війни, полягало у згуртуванні націй та народів Європи. Однак, по мірі вступу до ЄС нових країн та розширення сфери його відповідальності, виникла необхідність у визначенні відносин Європейського Союзу з рештою країн світу. Подібно до того, як ЄС працює в межах власних кордонів для усунення торгових бар’єрів, розвитку менш заможних регіонів і сприяння мирній співпраці, він працює разом з іншими країнами та міжнародними організаціями над тим, аби переваги відкритих ринків, забезпечення економічного зростання та стабільності в нашому все більш взаємозалежному світі стали надбанням кожної людини. У  той самий час, ЄС відстоює свої законні економічні та торгові інтереси на міжнародній арені.

Ідея про те, що єдина Європа повинна діяти на світовій арені як єдине ціле, стала стимулом для співпраці країн ЄС у процесі вироблення послідовного підходу до реалізації зовнішньої політики. Протягом двох останніх десятиліть Європейський Союз активізує зусилля, спрямовані на те, щоб роль, яка відводиться йому в розв’язанні питань міжнародної політики, більш відповідала його економічному статусу. Конфлікти, що спалахнули в Європі після падіння Берлінської стіни, переконали лідерів ЄС у необхідності ефективних спільних дій. Це переконання було також підкріплене заходами щодо боротьби з міжнародним тероризмом.

Одним із головних завдань, які сьогодні постають перед Європейським Союзом, є розширення території миру, безпеки та добробуту за межі ЄС. Для виконання цього завдання Європейський Союз розробляє та реалізує спільну зовнішню політику та політику безпеки, виступаючи, тим самим, реальною силою, яка забезпечує стабільність, співпрацю та порозуміння в ширшому світовому контексті.

Наступні розділи цієї брошури більш детально познайомлять вас з роллю ЄС як найбільшого донора програм допомоги в світі, а також з програмами співпраці України з Європейським Союзом.

Програми зовнішньої допомоги Європейського Союзу

Європейський Союз є найбільшим донором у світі. Провідну роль в цьому процесі  відіграє Європейська Комісія, одна з трьох ключових інституцій ЄС, до функцій якої належить управління програмами зовнішньої допомоги ЄС та надання допомоги у розвитку по всьому світі.

Генеральний директорат Європейської Комісії з питань зовнішньої допомоги або EuropeAid відповідає за виконання програм і проектів зовнішньої допомоги в усіх країнах світу. Завдання цього підрозділу Єврокомісії полягає в забезпеченні організованості та ефективності програм допомоги у розвитку. Головна увага при цьому приділяється досягненню максимальної користі та віддачі від коштів, що виділяються за програмами допомоги. EuropeAid докладає великих зусиль аби гарантувати, що підтримка, яка надається за його програмами, значною мірою сприяла виконанню завдань розвитку, визначених Європейським Союзом і Цілями розвитку тисячоліття ООН. Ефективна реалізація програм допомоги також сприяє підвищенню ролі Європейського Союзу на світовій арені.

EuropeAid має надзвичайну децентралізовану структуру. Це означає, що двоє з трьох штатних співробітників Європейської Комісії, задіяних у проектах з надання допомоги, працюють безпосередньо на місці реалізації проекту. Саме тому основна частина роботи з підготовки та виконання проектів здійснюється через представництва Європейської комісії у відповідних країнах.

Як гравець, діяльність якого у сфері розвитку є не лише активною, але й випереджальною, Євросоюз працює над вирішенням питань, які мають глобальний характер, таких як бідність, голод, стан довкілля, дотримання прав людини, здоров’я, освіта та цифрова нерівність. ЄС також реалізує програми та проекти в країнах по всьому світу, що сприяють належному врядуванню, розвитку людських ресурсів та соціальному розвиткові, безпеці, міграції, охорони довкілля тощо.

Для надання підтримки країнам-партнерам Європейський Союз використовує широкий спектр засобів. На період 2007-2013 років ЄС затвердив пакет з шести нових механізмів для надання зовнішньої допомоги, які докладніше описані нижче.

Європейський інструмент сусідства та партнерства

Європейський інструмент сусідства та партнерства (ЄІСП) є новим єдиним механізмом співпраці для 17 східних та південних сусідів ЄС, включаючи Україну. Головною метою ЄІСП є створення території спільних цінностей, стабільності та добробуту, тіснішої співпраці та поглибленої економічної на регіональної інтеграції завдяки охопленню широкого спектра сфер співробітництва.

Загальна сума коштів, виділених в рамках ЄІСП на семирічний період 2007-2013 років, сягає 12 мільярдів євро. В порівнянні з сумою коштів, виділеною для програм МЕДА (механізм фінансування для країн середземноморського партнерства) і TACIS (механізм фінансування для країн колишнього СРСР) протягом 2000-2006 років відбулося збільшення фінансування на 32%. Майже 90% коштів ЄІСП буде використано на реалізацію двосторонніх заходів, тобто ініціатив, розроблених для потреб конкретних країн, а також для регіональних заходів, до яких залучатимуться дві або більше країн-партнерів. Решта 10% будуть використані на нові сфери спільної діяльності, зокрема, програми транскордонного співробітництва та спеціальні ініціативи на зразок Інвестиційного фонду для країн – сусідів.